Ілюстрація печерного лева на тлі льодовикової рівнини зі стадом шерстистих мамонтів удалині
Ілюстрація печерного лева на тлі льодовикової рівнини зі стадом шерстистих мамонтів удалині

Печерний лев був іншим видом із унікальними адаптаціями, що дає трохи спільного контексту колезі, який цікавиться еволюцією котячих.

Геном розкрив таємницю печерного лева Хід історії та ключові факти

Міжнародна команда вчених провела глибокий геномний аналіз 12 рештків печерного лева (Panthera spelaea), що жили від 17 до 148 тисяч років тому в Росії, Австрії та на території канадського Юкону. Результати дослідження, оприлюднені через Reuters, показали, що цей вид не був просто морозостійкою версією сучасного лева, а окремою еволюційною лінією, яка відокремилася приблизно 1,7 млн років тому.

Печерний лев мешкав у відкритих холодних ландшафтах Євразії та Північної Америки, відомих як мамонтовий степ. Він був більшим і міцніше складеним, ніж сучасний лев, і полював на велику здобич — від шерстистих мамонтів до бізонів. Генетичні відмінності стосувалися росту, зору, мозку та кровоносної системи, що свідчить про спеціалізацію до іншого середовища.

Дослідники також виявили, що два види час від часу схрещувалися. Хоча прямих доказів полювання на людей немає, вчені вважають такі випадки ймовірними. Наскальні малюнки підтверджують, що люди добре знали цих хижаків і часто зображували їх без характерної гриви.

Факти

  • Еволюційні лінії печерного та сучасного лева розійшлися близько 1,7 млн років тому.
  • Вчені проаналізували ДНК 12 печерних левів з Росії, Австрії та канадського Юкону.
  • Печерний лев мешкав у відкритих холодних ландшафтах, а не в печерах, і був більшим за сучасного лева.
  • Генетичні відмінності стосувалися росту, зору, мозку та кровоносної системи.
  • Прямих доказів полювання печерних левів на людей немає, але вчені вважають це ймовірним.
  • На наскальних малюнках печерні леви зображені без великої гриви, характерної для сучасних самців.

Візуальне пояснення новин від Canto. Інструменти AI можуть допомагати у виробництві. Редакційна політика