Астрономи з Південної Африки за допомогою радіотелескопа MeerKAT виявили наддалекий гідроксильний мегамазер — природне джерело інтенсивного мікрохвильового випромінювання, яке діє як космічний лазер у радіодіапазоні. Сигнал походить із галактики, розташованої на відстані понад 8 мільярдів світлових років, і дозволяє вченим побачити Всесвіт таким, яким він був у першій половині свого існування. У той період галактики активно зливалися, утворюючи зірки з надзвичайною швидкістю.

Ключову роль у виявленні мегамазера відіграло гравітаційне лінзування — ефект, при якому світло (або радіосигнал) від далекого об’єкта посилюється завдяки масивним тілам на передньому плані. Це дозволило виявити слабкий сигнал всього за п’ять годин спостереження, тоді як раніше такі спостереження вимагали сотень годин.

Відкриття має важливе значення для вивчення еволюції галактик і умов, у яких формуються пари надмасивних чорних дір. Мегамазери часто виникають під час злиття галактик, і їх виявлення дає змогу вивчати заключні етапи цих процесів. Подальші спостереження за допомогою MeerKAT і майбутнього масиву Square Kilometre Array (SKA) можуть перетворити такі відкриття на рутинний інструмент дослідження космосу.