Ці пристрої працюють довше, ніж існує більшість сучасних держав, — цікавий контекст для колеги, хто цікавиться фізикою чи історією техніки.
Два винаходи XIX століття працюють без зупинки Хід історії та ключові факти
Два наукові винаходи XIX століття досі працюють без зупинки, демонструючи неймовірну довговічність механіки та електрики. Університет Отаго у Данідіні зберігає годинник шотландського астронома Артура Беверлі, створений у 1864 році. Він самозаводиться завдяки коливанням температури в приміщенні, які змушують повітря в герметичній коробці розширюватися чи стискатися, піднімаючи гирю механізму. Цей процес дозволяє годиннику йти без зовнішнього втручання понад 160 років.
У паралелі, в Оксфордському університеті з 1840 року безперервно дзвонить електричний дзвіночок, винайдений професором Робертом Волкером. Мікрокулька, підвішена на шовковій нитці, перекидається між двома латунними дзвонами завдяки електростатичному заряду. За оцінками, вона вже здійснила близько 10 мільярдів ударів.
Найзагадковішим є джерело живлення — сухі батареї, які досі не вичерпалися. Їхній склад залишається невідомим, оскільки пристрій запечатаний під скляним ковпаком. Вчені чекають, доки енергія вичерпається, щоб нарешті дослідити цю унікальну технологію.
Факти
- Годинник Артура Беверлі, створений у 1864 році, працює без ручного заводу завдяки коливанням температури.
- Оксфордський електричний дзвіночок дзвонить безперервно з 1840 року, зробивши близько 10 мільярдів ударів.
- Принцип дзвіночка ґрунтується на електростатичному відштовхуванні кульки між двома латунними дзвонами.
- Батареї дзвіночка досі не розрядилися, а їхній склад залишається загадкою.
- Пристрій у Оксфорді запечатаний під скляним ковпаком, щоб не порушити роботу.
Візуальне пояснення новин від Canto. Інструменти AI можуть допомагати у виробництві. Редакційна політика
